Джон А. Тведтнес
Interpreter: A Journal of Mormon Scripture 2 (2012): 73-86
Анотація: Деякі критики Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів відзначали, що різні описи Першого бачення Джозефа Сміта, хоч і були написані самим пророком, відрізняються в деяких деталях. Вони сприймають це як доказ того, що нічого такого не відбувалося, але було вигадано [ним], щоб обґрунтувати [наявність] Божественної влади для своєї роботи. Вони не розуміють, що версії бачення Павла на шляху до Дамаску, під час якого йому з'явився воскреслий Христос, також відрізняються одна від одної. Насправді вони відрізняються набагато більше, ніж розповіді про те, що пережив Джозеф Сміт. Ця стаття розглядає ці відмінності.
Деякі критики припускають, що Джозеф Сміт сам суперечить у різних описах свого першого бачення. Наприклад, в одній версії він згадує, що Господь вказав йому, що всі церкви були неправі, в той час як в іншій стверджує, що вже дійшов цього висновку самостійно до того, як подався до лісу молитися. Я не бачу жодної суперечності в тому, що Джозеф Сміт вірив, коли йшов молитися, що не повинен приєднуватися до жодної з церков, і з тим, що Господь підтвердив цю думку через одкровення. Зрештою, задля отримання відповіді він і прямував до лісу. Якщо все-таки він уже прийняв певне рішення і просто потребував підтвердження, то дана схема вписується в те, що описано в Ученні та Завітах 9: 8, де Господь навчав: “Ти маєш обміркувати у своєму розумі; а потім ти повинен запитати Мене, чи це правильно”. Суть офіційно опублікованої версії історії Джозефа Сміта полягає саме в тому, що у відповідь на це запитання він отримав одкровення. Але навіть така версія не виключає думки, що він уже міг дійти певного висновку і лише потребував підтвердження.
В одній версії [Першого видіння] Джозеф каже, що бачив “Господа”, а в іншій зазначає, що бачив “двох Облич”. Так само одне з оповідань згадує побачених їм “ангелів” – факт, якого немає інших описах. Тільки замість суперечності я бачу тут лише питання акцентування на різних деталях. Я роблю те саме, коли розповідаю про події свого життя, іноді опускаючи деталі, які не мають відношення до питання, що розглядається, або ті, що не годяться для даної аудиторії, або [не підходять як] засіб вираження. Але це не означає, що я вигадую історію. Що стосується варіацій “Господа”, “двох Облич” та “ангелів”, то ми можемо відзначити, що в Біблії Господь часто говорив, що був ангелом, тобто просто посланцем[1]. Наприкінці 1880 року Джон Тейлор, говорячи про Перше бачення Пророка, використав формулювання, аналогічне формулюванню Джозефа Сміта. Згадуючи Отця і Сина, як і Джозеф, він також використовує термін “Господь”:
Це питання з різними варіаціями в різних існуючих історіях Першого бачення Джозефа Сміта вже багаторазово і ефективно було розкрито іншими вченими-СПД, а тому я, рекомендуючи їхні праці читачеві, не повторюватиму їх аргументи тут.[3]
Справжня мета даного документа інша: інше "Перше бачення", те, що пережив Апостол Павло дорогою в Дамаск. Як і у випадку з першим баченням Джозефа Сміта, у нас у трьох книгах Нового Завіту є кілька оповідань про те, що сталося з Павлом (Дії 9:1-30; 22:5-21; 26:12-20; до Галатів 1: 11-24, і 2 Коринтянам 11:32-33). Не дивно, що ці історії суперечать одна одній. Насправді, у різних описах першого бачення Джозефа Сміта менше відмінностей, ніж у п'яти різних розповідях про перше бачення Павла та його подорожі в Дамаск[4].
Ми почнемо з таблиці, де порівнюються різні деталі того, що пережив Павло. Це дозволить читачеві краще уявити ці розбіжності та відмінності.
| Дії 9 | Дії 26 | Дії 22 | Галатам 1 |
|---|---|---|---|
| 11 Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа. |
|||
| 1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
2 попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв’язати й привести до Єрусалиму. |
12 Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо владою та припорученням первосвящеників, | 5 як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина. Я від них був узяв навіть листи на братів, і пішов до Дамаску, щоб тамтешніх зв’язати й привести до Єрусалиму на кару. | 13 Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань. |
| 3 А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його, | 13 то опівдні, о царю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що осяяло мене та тих, хто разом зо мною йшов!... | 6 І сталося, як у дорозі я був, і наближавсь до Дамаску опівдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба! | 15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав |
| 4 а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
5 А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! 6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити! |
14 І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колючку!
15 А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він відказав: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. 16 Але підведися, і стань на ноги свої. Бо на те Я з’явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі. 17 Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю, 18 відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими. |
7 І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
8 А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він мені відказав: Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти... |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров’ю,
17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск. 18 По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п’ятнадцять. 19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
| 7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили. | 9 А ті, що зо мною були, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив. | ||
| 19 Через це я, о царю Агріппо, не був супротивний видінню небесному, | 10 А я запитав: Що я, Господи, маю робити? Господь же до мене промовив: Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призначено робити. | ||
| 8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.
9 І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив. |
11 А від ясности світла того невидющим я став... І присутні зо мною за руку мене повели, і до Дамаску прибув я. | ||
| 10 А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!
11 Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться, 12 і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий... 13 Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм! 14 І тут має владу від первосвящеників, щоб в’язати усіх, хто кличе Ім’я Твоє. 15 І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім’я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля. 16 Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім’я Моє. |
12 А один муж Ананій, у Законі побожний, що добре свідоцтво про нього дають усі юдеї в Дамаску, | ||
| 17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з’явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого! | 13 до мене прибув, і, ставши, промовив мені: Савле брате, стань видющий! І я хвилі тієї побачив його...
14 І озвавсь він до мене: Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його. 15 Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув! |
||
| 18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів. 20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син, 21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім’я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов’язати й привести до первосвящеників? |
16 А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його! | ||
| 22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос. | 20 але мешканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого краю юдейського та поганам я проповідував, щоб покаялися й навернулись до Бога, і чинили діла, гідні покаяння. | ||
| 23 А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
24 та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його. 25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші. |
2 Коринтянам 11
32 У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, 33 але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік! |
||
| 26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення. |
17 І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я,
18 і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене... 19 А я відказав: Самі вони, Господи, знають, що я до в’язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе. 20 А коли лилась кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив... |
Галатам 1
17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск. 18 По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п’ятнадцять. 19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. 20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю! 21 Потому пішов я до сирських та кілікійських країн. 22 Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, |
|
| 28 І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім’я Господа.
29 Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його. 30 Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали. |
21 Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган! | 23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її. |
Як і при аналізі різних оповідань про Перше бачення Джозефа Сміта, у більшості випадків, згаданих у таблиці, немає явних протиріч між різними розповідями про перше бачення Павла. Просто він одні деталі згадував в одному випадку, коли опускав їх в іншому. Наприклад, Дії 22:6 і 26:13 кажуть, що подія сталася опівдні, Дії 9:3 не вказують час дня. Дії 9:1-2 розповідають, що Павло отримав листи від “першосвященика”, Дії 26:12 стверджують, що “від старших священиків”, а Дії 22:5 кажуть, що їх дав “першосвященик і всі старійшини”. Це ілюструє «суперечності» того самого типу, які можна знайти в описі того, що бачив Джозеф Сміт. І все-таки ні історії Джозефа, ні історії Павла насправді не є суперечливими.
Також важливо відзначити той факт, що слова Ісуса, сказані Павлу і записані в Дії 26:15-18, дано у більш розгорнутому вигляді, ніж ті, що приписуються Йому в Дії 9:5-6 і 22:7. От якби вони виступали як дослівна передача тексту, тоді їх можна було б зарахувати в протиріччя. Зверніть увагу на таке порівняння:
| Дії 9:4-5 | Дії 26:14-16 | Дії 22:7-8 |
|---|---|---|
| Ісус: | Ісус: | Ісус: |
| Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? | Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колючку! | Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? |
| Савл: | Савл: | Савл: |
| Хто Ти, Пане? | Хто Ти, Пане? | Хто Ти, Пане? |
| Ісус: | Ісус: | Ісус: |
| Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! | Я Ісус, що Його переслідуєш ти. | Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти... |
| Савл: | Савл: | [тут спілкування завершується] |
| Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? | [не відповідає] | |
| Ісус: | Ісус: | |
| Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити! | Але підведися, і стань на ноги свої. [і далі Спаситель дає докладні інструкції про майбутнє служіння Савла, не згадуючи якесь місто]. |
Слова Ананії, записані в Діях 9:17, також значно відрізняються від слів Дії 22:13–16.
Дії 9:26–30 описують, що Павло прийшов з Дамаску до Єрусалиму, де Варнава подав його апостолам, після чого він вирушив до Кесарії, а потім до Тарсу. Однак пізніше Павло писав галатам (Гал 1:17–21), що вирушив спочатку до Аравії, потім повернувся до Дамаску і пішов звідти через три роки, щоб побачитися з Петром та Яковом, перш ніж піти до країн Сирії та Кілікії (де і знаходиться Тарс). ). Більш скорочена розповідь Дій 26:20 повідомляє, що він, вийшовши з Дамаска, ходив у Єрусалимі та по всій Юдеї, але не згадує про те, що він бачився з апостолами. У Дії 22:17–21 ми читаємо, що Павло прийшов до Єрусалиму, де молився у храмі, і Господь попередив його про те, що доведеться рятуватися втечею. В іншому місці, у 2 Коринтянам 11:32–33, Павло додає ще одну деталь, якої не було в інших історіях, розповівши, що втік із Дамаска, коли його спустили в кошику з вікна.
Висновок, який я хочу зробити, полягає в наступному: Якщо ми дозволяємо Біблії надавати нам різні версії першого видіння Павла та його реакції на це бачення (включаючи різні версії спілкування [між ним і Господом]), то було б дивним критикувати Джозефа Сміта за такі ж варіації у різних описах його Першого видіння.
ВИНОСКИ
[1] Наприклад, Буття 22:15–16; Вихід 3:2–7.
[2] “Discourse by President John Taylor. Відправляється в Салт Lake Assembly Hall, на Quarterly Conference, Sunday Afternoon, January 4, 1880,” Journal of Discourses 21:61–71.
[3] Див. більш детальне дослідження в Milton V. Backman Jr., Joseph Smith's First Vision: Confirming Evidences and Contemporary Accounts 2nd ed., Salt Lake City: Bookcraft, 1980. Наступні статті також розглядають цю тему: Richard L. Anderson , “Circumstantial Confirmation of the First Vision,” BYU Studies 9/3 (Spring 1969): 373–404; Milton V. Backman Jr., “Awakenings в Burnt-over District: New Light on Historical Setting of First Vision,” BYU Studies 9/3 (Spring 1969): 301–20; Richard L. Bushman, “The First Vision Story Revived,” Dialog: A Journal of Mormon Thought 4/1 (Spring 1969): 82–93. Див. також Steven C. Harper, “Evaluating Three Arguments of Joseph Smith's First Vision” на сайті http://www.mormoninterpreter.com/evaluating-three-arguments-against-joseph-smiths-first-vision/.
[4] Цілком правдиво будь-хто міг би сказати, що є ще більш серйозні відмінності в різних описах воскресіння Христа, записаних у чотирьох євангеліях (Матфеєм, Марком, Лукою та Іваном), ніж в історіях про Перше бачення Джозефа Сміта. Але такий аналіз виходить за рамки поставлених перед цією статтею цілей.
