У той час, як пронизливі голоси представників духовенства лунають знову і знову, піддаючи сумніву право мормонів називатися християнами і відкидаючи божественне походження Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, перевидання книги «Світ і пророки» Х'ю Ніблі можуть тепло вітати не лише члени Церкви, але й усі неупереджені люди.

Перші тридцять розділів цієї книги були спочатку зачитані у вигляді серії щотижневих лекцій в ефірі KSL Radio у період з 7 березня по 17 жовтня 1954 року і названі «Час виправдовує пророків».

Читати далі →

Розділ 1

Г'ю Ніблі

На думку найосвіченіших людей стародавні греки взяли майже всі перші призи у сфері свідомості, у літературі, у мистецтві та в більшості наук. Складно назвати будь-яке питання, окрім найбільш вузькоспеціальних і технічних, щодо якого деякі греки не висловилися б якнайкраще вже століття тому. Якщо хтось колись і жив доброчесно і повно, то це були обрані душі серед греків. Вони вивчили всі напрямки людського досвіду. Вони досліджували кожну можливість для розширення та покращення розуму. Вони шукали істину настільки наполегливо й чесно, наскільки це тільки можливо робити. Вони окреслили глибини та межі людської мудрості й дійшли висновку, що мудрість людська - ніщо.

Читати далі →

Глава 2

Г'ю Ніблі

Ми цитували в попередньому розділі Юстина Мученика, який говорив про важливість живих пророків у Істинній Церкві. В автобіографічному оповіданні він згадує, що його особисте навернення до християнства розпочалося після зустрічі з одним старцем, який розповів йому наступне під час їхньої філософської бесіди:

«Були колись люди, які значно древніші за будь-кого з цих шанованих філософів, — люди блаженні, праведні й угодні Богу, які говорили Святим Духом і передбачали майбутнє, яке зараз збувається: їх називають пророками. Вони [були єдиними, хто знав суть речей і сповіщали людям істину, не роблячи поступок громадській думці, не намагаючись вразити людей і не турбуючись про те, що люди можуть подумати про них, але говорили… тільки те, що чули і бачили, будучи сповнені Святого Духа]. Їхні писання існують ще й зараз, і хто читає їх з вірою, — отримує багато розуміння щодо початку і кінця речей, так само як і того, що має знати філософ. Вони у своїх промовах не вдавалися до доказів, бо вони вище всяких доказів, будучи достовірними свідками істини».[1]

Читати далі →

Розділ 3

Г'ю Ніблі

Розглянемо загальновідоме твердження про те, що пророк є черговим проповідником. У всі часи жили чоловіки та жінки, які претендували на пророчі дари та надприродні переживання. Деякі з них були справжніми пророками, але більшість із них, як нагадує нам знову і знову Писання, були лжепророками.

Щоб позбавити себе праці розрізнення істинних від хибних [посланників], серед істориків було запроваджено практика звалювати їх у одну купу. Вчиняти так, отже, робити серйозну несправедливість по відношенню до істинних пророків. Все одно, що змішувати в загальну масу всіх цілителів (як роблять деякі), означає робити таку ж несправедливість по відношенню до чесних лікарів. Навіть якби було всього три чесні лікарі у всьому світі, навіть у цьому випадку поміщати всіх лікарів в одну категорію – несправедливо. І якби було всього три справжні пророки за всю історію, то й тут буде невірним ставити їх усіх до одного ряду.

Читати далі →

Розділ 4

Г'ю Ніблі

Хто такий пророк? В одному іудейські та християнські богослови завжди сходилися у поглядах, а саме, що "Авраам помер і пророки померли". Таким чином, пророків вдалося позбутися, а саме слово "пророк" було пристосовано в наші дні для майже необмеженого використання. Майже кожен, обдарований трохи вищим за середнє дарами неординарного мислення, ерудованості чи вмінням переконувати – можна з упевненістю сказати – у той чи інший час буде названий пророком. І оскільки це слово так недбало використовується, нам слід, перш ніж ми продовжимо, уточнити, ким пророк НЕ є.

Читати далі →

Глава 5

Г'ю Ніблі

Один из крупных восточных учёных поделился с автором своим наблюдением об уникальности мормонизма, которая состоит в том, что он представляет собой неспекулятивную религию в мире чисто спекулятивных религий. Эта замечательная характеристика тотчас же устанавливает единство и родство Церкви Иисуса Христа Святых последних дней с оригинальной первоначальной христианской Церковью, которая во дни древние также отличалась тем, что была неспекулятивной религией в мире, полностью «проданном» философии. Читати далі →

Розділ 6

Г'ю Ніблі

Вже довгий час світ відмовляється дивитись на мормонів як на християн. Справді, більшість досі думає про них, як про tertium quid — як про унікальні та ізольовані створіння. Цю думку можна було б хоч якось виправдати, якщо визначати християнина як людину, яка приймає символи віри християнства, хоча словники подібних визначень не дають. У словниках християнин — це той, хто просто вірить у Христа, без жодної згадки про прихильність до формули, яка після трьохсот років намагається описати Його природу.

Святі останніх днів не приймають вселенських символів віри, оскільки вони не були дано силою одкровення, але були складені комітетами експертів. Як ми вже відзначали минулого тижня, рання Церква особливо не довіряла філософам, які не здатні розкрити природу Бога. Проте перший і найбільший із вселенських соборів – Нікейський собор – можна описати без перебільшення як "день філософа". Давайте коротко розглянемо деякі кроки, що призвели до формулювання Нікейського символу віри.

Читати далі →