Брюс Р. Макконки «Мормонська доктрина»
См. Возрождение, Вера, Дар Духа Святого, Дары Святого Духа, Святой Дух, Пророчество, Откровения, Свидетельство, Истина.
1. В широком, общем смысле, обращение состоит из изменения взглядов или убеждений на такой образ мыслей, который до обращения был бы неприемлем. В Библии можно найти один пример такого словоупотребления (Деяния 3:19).
Однак у повному євангельському сенсі звернення – це більше, набагато більше, ніж зміна нашої віри від хибної до істинної; це більше, ніж прийняття абсолютної істинності Євангелія, ніж здобуття свідчення. Звернутися – це означає перейти з одного стану в інший, і євангельське звернення – це трансформація людини з її занепалого і тілесного стану в стан святості.
Обращенный – это тот, кто оставил естество человеческое, уступил призыву Святого Духа и стал ‘святым через Искупление Христа-Господа’. Такой человек будет ‘как дитя, покорится всему тому, чему Господь, по мудрости Своей, найдет нужным подвергнуть его, подобно тому, как дитя покоряется своему отцу’ (Мосия 3:19). Он станет новым творением Святого Духа: старое существо обратилось, или изменилось, в новое. Он снова родился: прежде духовно мертвый, он перешел в состояние духовной жизни (Мосия 27:24–29). При настоящем обращении, которое необходимо для духовного спасения (от Матфея 18:3), обращенный не только меняет свои убеждения, избавляясь от ложных традиций и учений прошлого и принимая красоту религии откровения, но меняет всю свою жизнь. Природа и структура его существа одухотворена и изменена силой Святого Духа.
Петро – це класичний приклад того, як сила звернення діє на сприйнятливі душі. Під час смертного служіння нашого Господа Петро мав свідчення, народжене від Духа, про Божественність Христа і про великий план спасіння у Христі. ‘Ти – Христос, Син Бога Живого’, – сказав він за підказкою Святого Духа (від Матвія 16:13–19). Коли решта відступили, Петро наполягав із впевненістю Апостола: ‘І ми увірували й пізнали, що Ти – Христос, Син Бога Живого’ (від Івана 6:69). Петро знав, і своє знання він отримав через одкровення.
Но Петр еще не был обращен, потому что он не стал новым творением Святого Духа. И даже намного позже, чем Петр обрел свидетельство, в ту самую ночь, когда Христос был арестован, Иисус сказал Петру: ‘И ты, некогда обратившись [имеется в виду, в будущем – прим. пер.], утверди братьев твоих’ (от Луки 22:32). Сразу же после этого, несмотря на свое свидетельство, Петр отрицал, что был с Христом (от Луки 22:54–62). После распятия Петр ушел в море ловить рыбу, до тех пор пока не был призван на служение воскресшим Господом (от Иоанна 21:1–17). Наконец в день Пятидесятницы обещанное духовное облечение состоялось; Петр и все верные ученики стали новыми творениями Святого Духа; теперь они были истинно обращены; и то, чего они затем добились, доказывает непоколебимость их обращения (Деяния 3; 4).
Цікаво також зазначити, що Дванадцятьом апостолам останніх днів задовго до того, як вони здобули свідчення про Євангеліє, і більш ніж за два роки після їхнього покликання на служіння апостолами було обіцяно, що, якщо вони залишатимуться вірними, то все одно будуть звернені (У. і З. 112:12–13).