Як Джозеф міг про це знати?

Понад століття критики вказували на «реформовану єгипетську мову» в Книзі Мормона як на нібито беззаперечний доказ того, що Джозеф Сміт усе це вигадав. На той час не було знайдено жодних свідчень чогось подібного, і ця ідея вважалася абсурдною або навіть неможливою. Мовляв, Джозеф просто вигадав фальшиву систему письма, за яку ніхто не зміг би притягнути його до відповідальності. Справу закрито — чи не так?

«Реформована єгипетська» згадується в Книзі Мормона кілька разів. Один із прикладів — у 9-му розділі книги пророка Мормона. Там сказано, що вони використовували реформовану єгипетську, бо вона займала менше місця, ніж гебрейська, і що це письмо було видозмінене впродовж тисячі років.

У 1829 році це справді звучало смішно. Ідея, що побожні євреї могли б прийняти єгипетське письмо для власного вжитку, здавалася абсурдною. Саме це й перетворили на ще один аргумент проти Книги Мормона.

І на цьому критики хочуть завершити дискусію. Але я не зроблю цього разом із вами — бо ви заслуговуєте почути решту історії.

Протягом останніх приблизно п’ятдесяти років було зроблено низку важливих відкриттів: знайдено єврейські документи, записані з використанням єгипетського письма. Документи з острова Елефантіна, створені в єврейській військовій колонії в Єгипті, містять єврейські імена та єврейський зміст, але записані за допомогою єгипетської графіки.

Згодом з’явилися й інші знахідки: арамейські тексти, записані єгипетськими символами. Тобто єврейські та арамейські слова знову й знову фіксувалися єгипетським письмом.

Тож сьогодні вчені мають для цього явища назви: єгиптизована арамейська і іврит, записаний ієратичним письмом. Виявляється, євреї справді поєднували іврит з єгипетським письмом — особливо тоді, коли потрібно було заощадити місце або задля інших практичних міркувань.

І це повертає нас до запитання: як Джозеф міг про це знати? Як він міг «вгадати» щось подібне? Як він міг написати про це за сто років до того, як відповідні відкриття були зроблені? Чому йому не було простіше просто сказати, що золоті пластини були написані івритом? Це було б безпечніше й правдоподібніше.

Натомість Джозеф описав гібридне івритсько-єгипетське письмо, яке, на думку вчених його часу, було неможливим — аж доки його існування не підтвердили археологічні відкриття.

Те, що колись слугувало приводом для критики Джозефа Сміта й Книги Мормона, згодом перетворилося на підтвердження його слів.

Одну таку «здогадку» ще можна було б відкинути. Але коли їх накопичується десять, двадцять або навіть п’ятдесят, тоді Джозефа довелося б визнати найщасливішим вгадувачем в історії планети Земля. Або ж припустити, що в цій історії є щось більше.

Тож «реформована єгипетська» більше не повинна бути причиною сумніватися у вірі в Книгу Мормона, у пророчому покликанні Джозефа Сміта та у Відновленому євангелії Ісуса Христа.

Деякі приклади, які можна назвати «реформованим єгипетським»

Документ / Знахідка	Моваык	Письмо	Датування	Коментар
Papyrus Amherst 63	Арамейська	Демотика	VII–VI ст. до н.е.	Найповніший приклад арамейської мови, записаної демотичним письмом; містить біблійні уривки та релігійні тексти.
Короткі фрагменти на амулетах і папірусах з Єгипту	Арамейська, давньоєврейська	Демотика	VII–VI ст. до н.е.	Часто окремі слова чи імена; свідчення практичного використання демотики для чужомовних термінів.
Набатейські написи на камені з елементами демотики	Староарамейська / набатейська	Демотичні елементи	VI–IV ст. до н.е.	Часткове використання єгипетських знаків для передачі семітських слів; рідко зустрічається.
Фрагменти з Східного Нілу та Дельти	Арамейська / сирійська	Демотика	VII–VI ст. до н.е.	Короткі тексти на папірусі або камені; свідчать про контакти між єгипетськими писцями та семітськими торговцями.