Постійно стикаюся з впевненою заявою про те, що свідки Книги Мормона зовсім не по-справжньому бачили щось чи торкалися чогось. Вони просто «бачили» пластини своїми «духовними очима», і я впевнений, що для [критиків] термін «духовні очі» означає «у своїй уяві».
Я вже відповідав на це твердження у статті, опублікованій п'ять років тому (див. Book of Mormon witness testimonies від 25 травня 2010). Тим не менш, оскільки цю заяву все ще продовжують поширювати, а вона надає фундаментальну важливість цій темі, я вирішив знову звернутися до неї, використовуючи трохи інший стиль.
Дозвольте відкласти убік питання, яке виглядає зовсім неправдоподібно, про те, чи могли ці свідки принести в жертву так багато заради того, що вважали б лише плодом своєї уяви. Погляньмо на їхні відверті усні свідчення.
Декілька з 11 офіційних свідків ще за їхнього життя намагалися звинувачувати в тому, що ті просто галюцинували, але вони багато разів спростовували подібні підозри.
Насправді ж Девід Уітмер, один із первісних Трьох свідків, міг цілком звернути ці слова до сьогоднішніх скептиків: «Я не був під дією якоїсь галюцинації, і не був введений в оману! Я бачив цими очима і чув цими вухами! Я знаю, про що говорю!»
Складно собі уявити, як він зміг би висловитися ще ясніше.
У цій замітці я все ж таки сфокусуюсь на досвіді Восьми свідків, коли їхні переживання були позбавлені, як здається, явного надприродного елемента, але, швидше, являли собою повністю прозову подію.
У другій половині 1839 року Хайрум Сміт писав для першої шпальти газети Times and Seasons повідомлення, де написав серед іншого про чотири місяці голоду і холоду під час перебування в ув'язненні в Тюрмі Ліберті, штат Міссурі, про повторювані погрози смертної кари, про те, що в цей час його сім'я та друзі-члени Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів були вигнані зі своїх будинків у зимовий час:
«Я вдячний Богові, — говорив він святим, — що був готовий померти, скоріше ніж відкинути те, що бачили мої очі, що відчували мої руки, і про що я свідчив. …Я можу запевнити моїх улюблених братів, коли не було видно жодного виходу, окрім смерті, що зміг принести таке сильне свідчення, яке ніколи в житті не приносив».
Хтось може відкинути таку заяву про готовність померти за своє свідчення як порожнє хвастощі, як ретроспективну браваду, якби не той факт, що пізніше — менш ніж через п'ять років — в Іллінойсі, повністю усвідомлюючи ризик, він добровільно вирушив до в'язниці. Картиджі. Перебуваючи там разом зі своїм братом-пророком, він загинув під градом куль смертю мученика — а древньою грецькою це μαρτυρια, тобто «свідок».
Описи, залишені вісьмома свідками, переповнені не тільки виразами «бачили і піднімали», перегортали окремі пластини і вивчали нагрівання на них, але також прикидали їхню вагу, описували їхню форму і кільця, що кріпили їх, а також повідомляли їх розміри.
терв'ю Вільгельма Паулсона (Wilhelm Poulson), яке той узяв у Джона Уітмера в 1878, підбиває чудовий підсумок:
Я — Чи тримали Ви ці пластини у своїх руках?
ВІН — Так, тримав!
Я — У такому разі вони були матеріальною субстанцією?
ВІН — Так, таким самим матеріальним, як щось інше.
Я — Їх важко було тримати?
ВІН — Так. Ви знаєте, золото це важкий метал, так що вони були важкими.
Я — Яких розмірів були ті пластини?
ВІН — Наскільки я можу згадати, 8 дюймів на 6 або 7.
Я — Якої товщини були ці листи?
ВІН — Такої товщини, щоб символи можна було награвувати з обох боків.
Я — Як ці листи були з'єднані один з одним?
ВІН — Трьома кільцями, кожне з яких мало форму літери D з прямим фрагментом, що йде до середини.
Я — Ви бачили їх накритими якоюсь тканиною?
ВІН — Ні. Він передав їх неприкритими в наші руки, і ми перевертали листи, доки не задовольнили нашу цікавість».
Вільям Сміт (William Smith), який знав Вісім свідків добре, - його батько і два його брати були серед них, - пояснював: «вони не тільки бачили на власні очі, а й тримали в своїх руках згадані літописи». Даніел Тайлер (Daniel Tyler) чув, як Самуїл Сміт свідчив: «Я знав, що у його брата Джозефа були ці пластини, тому що пророк показував їх йому, а він тримав їх у руках і бачив їх награвіювання»
Ті, хто прагне розвінчати свідчення Восьми свідків, мають загалом повністю проігнорувати все, що ці люди насправді так переконливо висловлювали.
Якщо хочете дізнатися більше фактів та прочитати аналіз цієї теми, зверніться до статті Річарда Ллойда Андерсона (Richard Lloyd Anderson) "Attempts to Redefine the Experience of the Eight Witnesses", написаної в 2005 році. Її можна знайти онлайн за посиланням http://publications.maxwellinstitute.byu.edu.
Даніел Петерсон (Daniel Peterson). Оригінал тут.
